- збунтувати
- збунтавацьузбурыць
Українсько-білоруський словник. 2013.
Українсько-білоруський словник. 2013.
збунтувати — у/ю, у/єш, перех. Док. до бунтувати … Український тлумачний словник
збунтувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
збунтований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до збунтувати. 2) у знач. прикм. Який збунтувався, бере участь у бунті, підняв бунт. || перен. Який перебуває в стані неспокою, розбурханості і т. ін. 3) у знач. прикм. Бурхливий, неспокійний … Український тлумачний словник
набунтувати — тую, туєш, Ол. Підмовити, підговорити; збунтувати … Словник лемківскої говірки